Ювенільний ревматоїдний артрит у дітей

ВАЖНО! Для того, что бы сохранить статью в закладки, нажмите: CTRL + D

Задать вопрос ВРАЧУ, и получить БЕСПЛАТНЫЙ ОТВЕТ, Вы можете заполнив на НАШЕМ САЙТЕ специальную форму, по этой ссылке >>>

ТЕМА: Ювенільний ревматоїдний артрит, клініка, діагностика, принципи лікування у дітей

1 Визначення проблеми

2. Етіопатогенез захворювання

3. Клінічні критерії

4. Параклінічні критерії

5. Варіанти перебігу захворювання

6. Базова терапія

7. Симптоматичне лікуванн.

8. Місцеве лікування

Ревматоїдний артрит (РА) — системне захворювання невизначеної етіології із складними аутоімунними процесами в сполучній тканині переважно опорно-рухового апа­рату, яке характеризується прогресуючим хронічним перебігом.

l Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що РА часто зу­стрічається в дитячому віці і захворюваність має виражену тенден­цію до зростання, в Україні щорічно діагностується понад 500 випадків.

l За данимим ВООЗ хворіє 0,5 – 5% населення, на дитячий вік припадає до 15%

l Нерідко набуває хронічного перебігу, приводить до інвалідизації, а то і смерті дитини. Близько 25% — важкий та середньоважкий перебіг. 10% — потребуютиь стороньої допомоги в побуті.

l Захворювання формується переважно на генетично підготовленому грунті, причому у дітей з типом системи HLA — DR 4; DR 5; DR 6 та DR 8 відмічено більш важкий перебіг, переважно серопозитивний варіант захворювання

Етіологія, патогенез і патоморфологія вивчені недостатньо, од­нак існують підстави для припущення такої схеми: 1) пусковими факторами РА є: охолодження (частіше навесні і восени), гіперінсоляція, бактеріальна, а можливо і вірусна інфек­ція на фоні спадкової схильності. Стан дитини відіграє важливу роль у виникненні РА, тому загальнооздоровчі заходи необхідно вважа­ти найважливішими у профілактиці цього захворювання;

2) стрептокок, стафілокок, їх L -форми, віруси, мікоплазми можуть викликати порушення імунного гомеостазу, відіграючи роль екзогенних антигенів (АГ);

3) порушуються гуморальні і клітинні ланки імунітету, АГ цир­кулюють у надлишку, під їх впливом утворюються аутоантигени, посилюються імунні й автоімунні процеси, особливо пов’язані з Іg G , виникають дефекти клітинного імунітету (зниження бластотрансформації лімфоцитів), утворюються антитіла до власного гамма-глобуліну; 4) імунологічні реакції призводять до патологічних змін, перш за все, в суглобах, що чітко проявляється в клініці у ви­гляді рентгенологічних змін.

Для РА характерне хронічне негнійне запалення синовіальних оболонок з явищами набряку, гіперемії, інфільтрації лімфоцитами і плазматичними клітинами. Прогресування процесу призводить до утворення внутрішньосуглобового випоту, мікровійчастого роз­ростання синовіальної оболонки у вигляді плаща (пануса), яке поширюється на поверхні хряща, проростає в нього, спричиню­ючи дистрофічні та деструктивні зміни (тріщини, ерозії, зву­ження суглобової щілини, деформації, підвивихи, анкілози). В кістках, що межують з ураженими суглобами, спостерігають остеопороз, періостит, посилений ріст епіфізів, передчасне зни­кнення епіфізарного хряща. З боку серця можуть спостерігатися явища міокардиту, фіброзно-злукового перикардиту; в легенях вогнищевого або дифузного пневмосклерозу, фіброзу плеври; в печінці — амілоїдозу, склерозу в портальних шляхах, дистрофії та некрозу паренхіми; в нирках — гломерулонефриту, амілоїдо­зу, інтерстиціального нефриту. Вважають, що ендогенні фактори мають переважне значення в розвитку.

Основним клінічним проявом РА є ураження суглоба (артрит). У запальний процес втягуються всі тканини, і в першій фазі захво­рювання зміни носять зворотний характер, оскільки вони зумовлені ексудативним компонентом. У міру розвитку проліферативного ком­понента запалення процес у суглобах набирає незворотних власти­востей. Тому своєчасно розпочате лікування в багатьох випадках може стати запорукою одужання.

При РА найчастіше уражається колінний суглоб, потім гомілковотаранний, променевозап’ястковий, міжфалангові суглоби кистей рук, ліктьові, суглоби шийного відділу хребта, плеснофалангові, нижньощелепні, плечові, дрібні суглоби ступні, кульшові, грудинно-реберні.

До особливостей ураження суглобів при РА у дітей можна віднести:

1) часті ураження колінних суглобів, шийного відділу хребта, нижньощелепних суглобів;

2) відносно рідке втягнення в патологічний процес дрібних суглобів кистей;

3) частіша, ніж у дорослих, асиметрія ураження суглобів;

4) частіше спостерігаються моно- і олігоартрити. Збільшені в об’ємі суглоби мають різноманітну форму: колінні — кулеподібну, ліктьові веретеноподібну, променевозап’ясткові — на тильній стороні мають м’які тістуваті набряки, гомілковотаранні — збільшені в об’ємі за рахунок набряку, особливо в діля­нці щиколоток, кульшові та плечові-зовнішніх змін не мають або ці зміни малопомітні, проксимальні міжфалангові — веретенопо­дібні.

Збільшення об’єму суглобів пояснюється периартикулярним набряком, випотом у порожнину суглобів, потовщенням синові­альної оболонки. Найбільша кількість ексудату може зібратися в колінному суглобі, а тому він помітно збільшується, шкіра над ним розтягується, стає блискучою з просвіченими судинами, га­рячою на дотик, нерідко визначається симптом балотуючого надко-лінника і переміщення рідини в суглобі. На відміну від великих, шкі­ра над дрібними суглобами гіперемійована, внаслідок чого в по­дальшому може залишитися пігментація. Ураження нижньоще­лепного суглоба (обмежене відкриття рота, хруст при пальпації або клацання при відкриванні рота з подальшою дисплазією ни­жньої щелепи) свідчить про тяжкий перебіг захворювання. Біль у цьому суглобі маленькі діти можуть сприймати як вушний біль. Ураження шийного відділу хребта локалізується на рівні ІІ-ПІ хребця і характеризується обмеженням рухливості, болем, що посилююється при рухах, іноді — кривошиєю.

Обмеження рухливості суглобів на ранніх етапах захворювання є рефлекторною і пов’язана із спазмом м’язів, випотом у суглобову порожнину і проліферацією синовіальних оболонок; на пізніших ста­діях — з атрофією м’язів, деструкцією суглобових поверхонь і анкі­лозом. Частіше спостерігається атрофія розгиначів, а тому розвива­ються згинальні контрактури. При огляді привертає увагу атрофія прямого м’яза стегна (необхідно проводити порівняльне вимірю­вання), міжкісткових м’язів китиць рук, м’язів підвищень великого пальця і мізинця (тенора і гіпотенора). Видимі атрофія м’язів, контактури й анкілози — пізні ознаки РА. Рідше спостерігають тендосиновіти і бурсити. Таким чином, ураження суглобів при РА мають свої особливості, що дозволяють встановити правильний діагноз.

РА у дітей (ювенільний ревматоїдний артрит — ЮРА) най­більш доцільно розділити за перебігом і тяжкістю на три форми: системну, полі суглобову та оліго- моносуглобову.

МОЖЛИВІ ВАРІАНТИ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ ХВОРОБИ

Системна форма (синдром Стілла) зустрічається в 15-20 % хворих, переважно в ранньому віці (1-4 роки) з однаковою часто­тою у хлопчиків і дівчаток. Ця форма клінічне проявляється ви­раженими позасуглобовими проявами, серед яких провідними є висока гарячка і висипання.

Температура носить інтермітуючий характер, підвищується до 39,5°С щоденно або навіть два рази на день, після чого швидко знижується до нормального або субнормального рівня. Під час під­вищення температури стан дитини тяжкий: виражена блідість, знач­на пітливість, а при її нормалізації діти стають на диво бадьорими. Інтермітуюча гарячка утримується протягом кількох тижнів або кіль­кох місяців. Висипання на шкірі грудей, живота, навколо суглобів поліморфні, рожевого кольору, часто з блідим відтінком у центрі. Вони можуть зливатися, з’являтися на будь-яких ділянках, мак­симально проявлятися на висоті гарячки, носять летючий характер, частіше виникають у ранковий час. Для цієї форми РА характерна поліморфна лімфоїдна гіперплазія, гепатоспленомегалія, полісе-розит (плеврит, перикардит, перитоніт, міо-, ендокардит), рідше спостерігається пневмонія, амілоїдоз нирок, "печінкові" долоні, глосит, неврологічні прояви (в’ялість, дратівливість, менінгізм, корчі). У більшості дітей на початку захворювання або через кіль­ка місяців з’являються ознаки ураження суглобів. На ранніх стадіях системної форми РА тільки у 60 % хворих наявний тяжкий полі­артрит і у 40 % скарги на артралгії без справжнього ураження суглобів. У зв’язку з вираженням загальних симптомів зміни з боку суглобів можуть здаватися незначними.

Часто в патологічний процес втягується 7-10 і більше суглобів, серед них скроневощелепні зчленування, шийний відділ хребта, кульшовий суглоб, дрібні суглоби китиць (симетрично). Лабораторні показники різко порушені: ШОЕ вища 40-50 мм/год, нейтрофільний гіперлейкоцитоз, гіпергамаглобулінемія, іноді гіпертромбоцитоз, гіпохромна анемія, латекс-тест — від’ємний, антиядерні антитіла — відсутні.

Системна форма ( алергосепсис Віслера-Фанконі) зустрічається в 1-2 % хворих, переважно в перші роки життя. Температура носить гектичний характер, підвищується до 40°С щоденно або навіть два рази на день, після чого швидко знижується до нормального або субнормального рівня супроводжуючись ознобом, практично некорегується антипіретиками. Під час під­вищення температури стан дитини тяжкий: виражена блідість, знач­на пітливість, а при її нормалізації діти стають на диво бадьорими. Гарячка утримується протягом кількох тижнів або кіль­кох місяців. Висипання на шкірі грудей, живота, навколо суглобів поліморфні, рожевого кольору, часто з блідим відтінком у центрі. Вони можуть зливатися, з’являтися на будь-яких ділянках, мак­симально проявлятися на висоті гарячки, носять летючий характер, частіше виникають у ранковий час. Для цієї форми РА характерна поліморфна лімфоїдна гіперплазія, гепатоспленомегалія, полісерозит (плеврит, перикардит, перитоніт, міо-, ендокардит), рідше спостерігається пневмонія, амілоїдоз нирок, "печінкові" долоні, глосит, неврологічні прояви (в’ялість, дратівливість, менінгізм, корчі). Переважно в дебюті захворювання виникають поліартралгії, без візуальних змін ураженних суглобів. у 40 % скарги на артралгії без справжнього ураження суглобів. У зв’язку з вираженням загальних симптомів зміни з боку суглобів можуть здаватися незначними.

Полісуглобова форма зустрічається у 20-35 % випадків, часті­ше у дівчаток, характеризується ураженням 5 і більше суглобів, відсутністю системних ознак, хоч може спостерігатися незначне підвищення температури, іноді — гепатомегалія. Розрізняють дві підгрупи цієї форми захворювання — серопозитивну (до 10 %) і серонегативну (до 20 %).

Перша підгрупа характеризується початком захворювання у дів­чаток, старших 10 років, з більш тяжким перебігом артриту і ран­ньою деструкцією, втяганням у патологічний процес дрібних суглобів кистей, шийного відділу хребта, кульшового суглоба, наявністю рев­матоїдних вузликів. Останніх утворюється, як правило, небагато, з’являються вони в різні строки захворювання, є непостійними (зни­кають через 1-6 місяців), розміщуються над суглобами, по ходу сухожилків, величиною від просяного зерна до чечевиці і більші. Гістологічно в центрі вузлика знаходиться фібринозний некроз, що не є характерним для ревматичного вузлика. Наявні гіпо- або атро­фія м’язів. Ця підгрупа полісуглобової форми РА є прогностично, найбільш несприятливою щодо функції суглобів.

Друга підгрупа (серонегативна) починається раніше (у віці близь­ко 3-х років), як правило, у дівчаток, перебігає більш сприятливо. Для неї характерні: менша кількість уражених суглобів, більш повільний перебіг, пізнє виникнення деструкції, менша вираженість, кращий прогноз щодо збереження функції суглобів.

У дітей першої підгрупи визначається ревматоїдний фактор, у дітей другої він від’ємний.

Моно- і олігосуглобові форми зустрічаються найбільш часто (50-70 %), характеризуються, як правило, ураженням великих суглобів нижніх кінцівок. При цих формах пошкоджується один (моно) або 2-3-4 великих суглоби, які асиметрично розташовані. Виділяють, в основному, два типи олігоартритів. Перший тип зу­стрічається найчастіше у дівчаток раннього віку (до 4-х років), що схильні до розвитку хронічного іридоцикліту. Ревматоїдний фактор у них відсутній, у 90 % знаходять антинуклеарні антиті­ла. Найчастіше уражаються колінний, гомілковотаранний і ліктьо­вий суглоби. Змін у кульшовому суглобі не спостерігають, не ха­рактерним є також сакроіліїт. Для цієї форми також не типова і тяжка інвалідизація, хоча процес часто носить хронічний або ре-цидивуючий характер. У 80 % хворих на олігоартрит І типу зберіга­ється обмежене пошкодження суглобів. Іридоцикліт розвивається на одному або обох очах. Іноді цей симптом є єдиним на початку захворювання, однак частіше він виникає через 10 і більше років після розвитку артриту. На жаль іридоцикліт може призводити до втрати зору і навіть сліпоти. Тому обстеження окулістом дітей, хво­рих на РА, є обов’язковим хоча б у перші 10 років захворювання.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:  Диета при псориатическом артрите меню

II тип олігоартриту зустрічається втричі рідше, ніж перший. Хворіють, здебільшого, хлопчики, частіше у віці 8 і більше років. Найбільш характерним для нього є ураження великих суглобів нижніх кінцівок. Ревматоїдний фактор і антинуклеарні антитіла не визначаються. У більшості випадків суглобові зміни піддаються зворотному розвитку під впливом лікування. Однак нерідко спо­стерігають рентгенологічні ознаки сакроіліїту, анкілозуючого спон­дилоартриту, перехідного іридоцикліту.

& У ранньому віці – системні форми

& Рідко уражаються дрібні суглоби

& Переважно асиметричне ураження великих та середніх суглобів

& Часто у дівчаток після 10 років іридоцикліт з олігоартритом

& Ураження шийного віділу хребта

& У хлопців-підлітків – сакроілеїт

& Переважно поліартрит без ревматоїдного фактора

^ Полісуглобовий варіант – ураження 5 і більше суглобів 60%

^ Олігосуглобова, рідко – моносуглобова 40-60%, можливе поєднання з іридоциклітом 9 – 30%

^ Системні форми : синдром Стілла

з окремими вісцеритами

^ Серопозитивний та серонегативний варіант

l Системна форма

– Субтип з на явністю ревмато ї дного фактора

– Субтип з відсутністю ревмато ї дного фактора

– Субтип , переважно у дівчаток , початок у ранньому віці, присутній антинуклеарн ий фактор, відсутній ревмато ї дн ий фактор, відсутній фактор HLA-B27 та в и соки й ри зи к р озвитку ураження очей

– Субтип , переважно у хлопчиків, середнього чи старшого віку , з ураженням нижніх кінцівок , на явністю HLA-B27 та відсутністю ревмато ї дного і антинуклеарного фактор і в

– Субтип , зустрічається у всіх вікових групах , з відсутністю ревмато ї дного та антинуклеарного фактор ів і HLA-B27

Діагноз РА можна встановити тільки шляхом динамічного спо­стереження і не раніше 3-х місяців після його виникнення. При цьому користуються критеріями:

клінічними: 1)артрит тривалістю 3 місяці і більше;

2) артрит іншого суглоба, який виникає через 3 місяці після ураження першого;

3) симетричність ураження дрібних суг­лобів;

4) рідина в порожнині суглоба;

5) контрактура суглоба;

6) тендосиновіт або бурсит;

7) м’язова атрофія;

8) ранкова скова­ність;

9) ревматоїдне ураження очей;

10) ревматоїдні вузлики;

11) остеопороз, дрібнокістозна перебудова кі­сткової структури епіфізів;

12) звуження суглобових щілин, кіс­ткові ерозії, анкілози;

13) порушення росту кісток;

14) ураження шийного відділу хребта;

15) позитивний ревма­тоїдний фактор;

16) позитивні дані біопсії синовіальної оболонки критеріями діагностики РА.

Наявність у хворого не менше 3-х ознак із 16, при обов’язковій наявності артриту, дає право діагностувати РА. При цьому можна використовувати відносно просту класифікацію ЮРА, згідно до якої захворювання має системну, полісуглобову та оліго- і моносуглобову форми.

Крім форми, перебігу РА, деякі автори вважають за необхідне зазна­чити в діагнозі активність процесу, рентгенологічні зміни, функці­ональну здатність хворого. Дійсно, при тривалому перебігу РА спо­стерігають зміни в кістках, які відображають стадійність, а отже, і тяжкість захворювання

Рентгенологічні стадії при РА

Стадія Іа: Кісткові елементи суглобів без змін, набряк пери-артикулярних м’яких тканин

• Стадія 16: Початковий остеопороз у ділянці суглоба

• Стадія II : Звуження порожнини суглоба та початкова суб-кортикальна деструкція кісток (узури та кісти)

• Стадія III : Руйнування суглоба без анкілозу

• Стадія IV : Фаза репарації без руйнування суглоба із склеро-зуванням, анкілостозами, а також утворенням остеофітів

Таким чином, РА у дітей характеризується не тільки маловивченими питаннями етіології, патогенезу, але й складністю діа­гностики. В останньому допомагає досвід і уважність лікаря.

Основою в диференційній діагностиці РА є тривала клінічна симптоматика артриту, не дивлячись на терапію, невідповідність больового синдрому (низький) різко вираженим явищам артриту (Табл. 2)

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА ЮРА

G Ліжковий режим при високій активності процесу, але з максимально можливими рухами в уражених суглобах

G Дієтотерапія з достатньою калорійністю та вмістом природних вітамінів, але гіпоалергенна, відповідно столу №5

G Базисні препарати

G Нестероїдні протизапальні

G Локальна терапія

Хворобомодифікуючі протиревматоїдні препарати (ХМПП)

l Метотрексат (Ревматекс та Фолекс)

l Азатіоприн (Імунар)

l Циклоспорин (Неорал та Сандімун)

l Циклофосфамід (Цитоксан та Неозар)

l Золоті солі (Рідаура)

l Гидроксихлорокин (Плаквенил)

l Лефдюномід (Арава)

l Міноклін (Дінацин та Депен)

l Сульфасалазин (Азульфідин)

1- хворобомодифікуючі протиревматоїдні препарати (ХМПП) – зменшують та запобігають руйнуванню суглобів, зберігають їх функцію, зменшують витрати на лікування та підтримують активність пацієнтів:

l — цитостатики метотрексат – 7,5 мг/м² щотижнево, довготривало в/м чи внутрішньо,

циклофосфамід 1 мг/кг добу,

імуран (азатіоприн) 1 мг/кг добу в 3 прийоми,

хлорбутин (лейкеран) 0,05 – 0,1 мг/кг ввечері , ефективний при швидкопрогресуючому перебігу з високою активністю процесу

Повільнодіючі ХМПП — при повільнопрогресуючому перебігу ЮРА

^ сульфаніламіди – сульфасалазин, він пригнічує утворення

ревматоїдного фактору та синтез протизапальних

простогландинів, по 250 — 500 мг 3-4 рази на добу

^ амінохінолінові похідні — делагіл 2,5 – 5 мг/кг

плаквеніл – 8 мг/кг ( ввечері), вони пригнічують вихід із лізосом протеолітичних ферментів, що зменшує вразливу дію на сполучну тканину

Д-пеніциламін (купреніл) – руюнує імунні комплекси, має

вплив на біосинтез колагену, чим уповільнює склерозування

та деформацію суглобів, утворення контрактур, початкова

доза 10-15 мг/кг, непоказаний при серонегативному

Біологічні агенти (модифікуючі біологічну реакцію)

l Це сама нова група препаратів, які є найбільш перспективними у лікуванні ЮРА, особливо при відсутності ефекту від хворобомодифікуючих середників. Вони впливають на особливі компоненти іммуної системи, які мають ведучу дію в генезі захворювання. Біологічі агенти можуть суттєво уповільнювати прогрес патологічного процесу.

l Як правило, при лікуванні доцільно поєднувати біологічний агент з 1 чи 2 хворобомодифікуючими препаратами, за звичай це метотрексат. Що дозволяє зменшити їх дози, а тим самим і зменшити ризик побічних ефектів.

l До складу біологічних агентів входять:

Ембрел Хумира Кінерет Оренція Ремікад Ритуксан

l Антитіла до цитокінів та лімфоцитарних антигенів – ІЛ-4, ІЛ-10, ІЛ–13,

l Моноклональні антитіла – СД4+

l Циклоспорин( сандімун), тенідал,

l Лефлунамід (арава),

l Ремікейд ( інфліксимаб),

l Енбрель ( етанерцепт)

l Системне примінення ГКС проводиться при системних формах та високій активності ЮРА

l Доза по преднізолону 0,5 – 1,0 мг/кг добу, вживати бажано до 8 ºº. Коли найвища активність пучкової зони наднирників і найменша вірогідність їх пригнічення,

Є повідомлення про прийом ГКС о 2 год ночі, доказано, що в цей час 5 мг преднізолону має ефект 15 мг ранішнього прийому

l Індекс безпеки найнижчий у метилпреднізолону ( 1,6)

ніж дексаметазону (2,6)

Пульстерапія ( 15 мг/кг метипреду в/в 3 дні ) показана при високій активності

l Нестероїдні протизапальні – традиційні препарати, з яких розпочинається лікування будь-якого артриту до уточнення його генезу та характеру перебігу. Їх більше 70 лікарських хімічних форм, понад 200 торгівельних назв, які є на нашому фармацевтичному ринку,

l тому завжди є дилема – з чого розпочати, коли буде кращий ефект

Неселективні інгібітори ЦОГ

— інгібують синтез циклооксигенази — ключового ферменту метаболізму арахідонової кислоти – попередника простогландинів, які також впливають на функціонування шлунку та нирок

l золотий стандарт ” протизапальної активності- диклофенак натрію ( ортофен, вольтарен, дикло-Ф, диклоберл, диклобрю, дикламакс, наклофен, фелоран, верал, вотрекс, реметан, санфілак) –

2 – 3 мг/кг добу, довготривало,

l часто є ускладнення, як зі сторони травного каналу так і інші: алергії, порушення пам’яті, головокружіння, тому не рекомендується вживати з базисними препаратами в один день

СЕЛЕКТИВНІ ЦОГ – 2 – блокують синтез простогландинів,які виділяються під час запалення, пригнічують мітогенез, клітинну проліферацію та деструкцію

l Німесулід ( найз, месулід, німід, німесил, сіган, німегезік) – високоефективний препарат з мінімальною кількістю побічних ефектів, хоча анальгезуючий ефект у них невисокий

до 12 років – обережно, під контролем функції печінки.

l Моваліс ( мелоксикам) – хороший знеболюючий ефект, — 7,5 мг/добу, після 2-х років — 0,25 мг/кг

l В/суглобове введення пролонгованих ГКС – кеналог, метипред, дипроспан через 7 – 10 днів, переважно у великі суглоби

l Мазеві та гелеві форми НПЗП

l Фізіотерапія – фонофорез чи електрофорез з ГКС чи НПЗП, як симптоматичний (знеболюючий) засіб

l Грязелікування в період стійкої ремісії

Лікування ЮРА проводиться етапно в стаціонарі, поліклініці та санаторії, не має специфічної спрямованості, але кінцевий прог­ноз для більшості хворих хороший і тільки в деяких .випадках захворювання набирає загрозливого для життя характеру. Метою комплексної патогенетичної терапії є повне одужання або стабілі­зація процесу для того, щоб дитина, при правильно підібраному режимі і підтримуючій терапії, могла жити вдома і систематично відвідувати школу. Необхідно попереджувати виникнення контрак-тур, сприяти нормальному фізичному та психічному розвитку ди­тини, надавати допомогу сім’ї та хворому в досягненні ними опти­мальної психосоціальної адаптації. Тут особливо проявляються доброта, розуміння і витримка лікаря. Непередбачені рецидиви захворювання викликають розчарування у лікаря і батьків. Остан­ні прагнуть проконсультувати дитину у,різних фахівців, звертаю­ться до шарлатанів (екстрасенсів) і часто припиняють лікування. Все це призводить до розвитку інвалідизуючих уражень, яких можна було б уникнути. На жаль, подібні випадки не є винятком. Руховий режим відіграє суттєву роль у збереженні рухової функ­ції суглоба. Діти, як правило, самі регулюють фізичні наванта­ження й уникають такого виду рухової активності, яка призво­дить до перевтоми і болю в суглобах. Виходячи з цього, рухова активність не тільки не обмежується, а навпаки — заохочується. У гострій фазі захворювання для попередження деформацій у променевозап’ястковому і колінному суглобах в нічні години вико­ристовують шини, які знімають вдень. Для покращання рухової функції і зміцнення м’язів корисна лікувальна гімнастика, ранко­ва гігієнічна гімнастика, трудова терапія, масаж, характер і три­валість яких залежать від активності запального процесу. Вона є складовою частиною комплексної терапії. Особливо корисні купан­ня, їзда на триколісному велосипеді, санчатах тощо.

Хворим, резистентним до звичайного лікування, у яких підви­щена чутливість Т-лімфоцитів до Т-активіну, призначається остан­ній за такою схемою (Меншова Н.И. й др.,1987). Системна (суглобово-вісцеральна) форма: 3 дні кожний день п/ш 0,5 мл (50 мкг), а потім 5 разів через день, 0,5 мл, 1 раз на тиждень 6-7 ін’єкцій по 1 мл п/ш. При суглобовій формі — 5 разів через день по 0,5 мл п/ш, потім 5-6 ін’єкцій 1 раз на тиждень по 1 мл.

Санаторно-курортне лікування показане дітям з РА неактив­ним або з мінімальною активністю патологічного процесу. Значний досвід досягнутий в дитячих здравницях Євпаторії, Одеси, Микулинців Для цього використо­вують ванни з мінеральних вод (хлоридних, натрієвих, сульфід­них, радонових), озокеритові та грязеві аплікації, підводний душ-масаж, ЛФК тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:  Чем натирать суставы при артрите

Источник: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/pedistrics/lectures_stud/uk/med/lik/ptn/%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F/4/07.%20%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%97%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%82.htm

Ювенільний ревматоїдний артрит у дітей

Що таке ювенільний ревматоїдний артрит?

Ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) — це системне захворювання, що характеризується запальним ураженням суглобів. Діагноз ЮРА ставиться при довгостроково поточних артритах (більше 1,5 місяців) при відсутності іншої виявленої патології суглобів у дітей у віці до 16 років. ЮРА досить рідко зустрічається захворювання.

Етіологія його в даний час достатньо невивчений. Передбачається, що важливу роль у виникненні цього захворювання відіграють генетична схильність і особливості імунної системи. Не виключається і вплив вірусів на імунітет.

За статистикою більше схильні до виникнення захворювання дівчинки. Відзначено, що чим пізніше виникло захворювання, тим важче його перебіг. Розвиток і злоякісний перебіг патологічного процесу без адекватного лікування часто призводить до інвалідизації і навіть до смертельного результату.

Міжнародна класифікація ювенільного ревматоїдного артриту включає кілька аспектів:

За типом поразки буває системний артріт- олігоартріт (персистуючий і поширений) — поліартрит.

Залежно від характеру перебігу ювенільний артрит підрозділяється на гострий (реактивний) і підгострий.

За локалізацією виділяють суглобову і вісцеральної-суглобову форми (поряд з суглобами, уражаються внутрішні органи).

За перебігом ювенільний ревматоїдний артрит ділиться на повільно прогресуючий, помірно прогресуючий і швидко прогресуючий.

Патогенез захворювання

Активація захворювання починається з ініціювання гуморального імунітету. У синовіальній оболонці ураженого суглоба відбувається порушення внутрішньої мікроциркуляції і руйнування клітин. У відповідь на це починають вироблятися змінені імуноглобуліни G, які є чужорідними для організму. Відповідно, в клітинах синовії виробляються імунокомпетентні клітини, а саме анти-імуноглобуліни G, які забезпечують місцевий імунітет. Їх ще називають ревматоїдним фактором. Для останніх змінений IgG є антигеном. У результаті IgG і анти-IgG формує імунний комплекс, який, циркулюючи в суглобової порожнини, руйнує судини і синовіальну оболонку хряща.

Це призводить до вироблення великої кількості цитокінів макрофагального походження і ще більшого руйнування суглобової порожнини. У підсумку процес поширюється на хрящ і кістку. Під дію цитокінів активується неоваскуляризация. Всі ці процеси сприяють підтримці хронічного запалення в суглобі. А просочена імунокомпетентними клітинами і імунними комплексами синовіальна оболонка перешкоджає надходженню поживних речовин і лікарських препаратів до хряща.

Анти-IgG з потоком крові розноситься по всьому організму. Цим пояснюється ураження інших внутрішніх органів і тяжкість даного захворювання.

Клінічна картина ювенільного ревматоїдного артриту

Прояви ювенільного артриту досить різноманітні, як і його форми. Але спільним симптомом для всіх є артрит. Спочатку з’являється скутість і болючість навколо суглоба, потім припухлість і почервоніння, місцева гіпертермія. Найчастіше в дитячому віці уражаються основні великі і більш дрібні суглоби. Характерним для ювенільного ревматоїдного артриту вважається поразку зчленувань шийного відділу хребта інижнечелюстной-скроневих суглобів. Це в подальшому призводить до виникнення важких деформацій і порушення розвитку, так як дитина ще росте.

Гостре протягом захворювання характерне для дошкільнят і учнів початкових класів. Поряд з виникненням артриту, підвищується загальна температура тіла до високих фебрильних цифр, може виникати алергічний висип на тілі. Нерідко збільшуються регіональні лімфовузли, печінку і селезінка. При даній формі захворювання ураження суглобів зазвичай двостороннє. Іноді клінічні прояви спочатку більше виражені тільки з одного боку, і можна помилково припустити, що процес односторонній. Гостре протягом ЮРА злоякісне, Швидкопрогресуючий і з несприятливим прогнозом.

Підгострий перебіг характеризується повільним початком і розвитком захворювання. Процес зазвичай починається, з одного боку. Інші суглоби втягуються значно пізніше. Вираженої хворобливості може не бути. Виявляється припухлість в області суглоба, порушення його функції. У дитини з’являється ранкова скутість, яка може зберігатися протягом години. Дитина малорухомий, насилу ходить. Діти до двох років взагалі перестають ходити. Підвищення загальної температури тіла буває рідко і лише до субфебрильних цифр. Лімфатичні судини злегка збільшені. Печінка і селезінка без змін. Підгострий перебіг ЮРА характеризується більш сприятливим прогнозом і краще піддається лікуванню.

Системний ревматоїдний артрит

Ця форма захворювання проявляється поєднанням артриту з симптомами ураження внутрішніх органів. Одним з таких симптомів є підвищення температури, в основному в ранкові години. Часто на висоті гіпертермії спостерігається поява висипу, яка носить папульозна характер. Зникає самостійно, не свербить. Звична локалізація висипу — область суглобів, особа, бічні поверхні сідниць і стегон.

До найбільш небезпечних проявів системної форми ЮРА відноситься скупчення серозної рідини в порожнинах і внутрішніх органах, в тому числі в серцевому м’язі і в порожнині легенів. У хворих з’являються ознаки серцевої і легеневої недостатності.

Збільшуються практично всі групи лімфовузлів. Вони стають великими, добре пальпуються, не спаяні зі шкірою і між собою, безболісні, іноді виступають над поверхнею шкіри.

Збільшуються печінка і селезінка через загальної інтоксикації організму.

Олигоартрит

Зустрічається найчастіше. Виділяють персистуючий олігоартріт, при якому за весь період хвороби уражено не більше чотирьох суглобів, і прогресуючий. При ньому кількість уражених суглобів збільшується після шести місяців перебігу захворювання.

При олігоартрітіческом типі ювенільного артриту процес буває одностороннім. Можуть дивуватися як великі, так і дрібні суглоби. Маніфестувати захворювання може в будь-якому віці, починаючи з 1 року. Часто супроводжується розвитком увеїту (запалення внутрішніх оболонок очного яблука). Виділяють олігоартріт з раннім, пізнім початком і зустрічається у всіх вікових груп дітей. Наслідки цієї форми ювенільного ревматоїдного артриту важкі: затримка росту, асиметрія кінцівок, у тому числі і в довжину, катаракта і сліпота (наслідки увеїту), інвалідизація.

Поліартрит

Зустрічається рідше олігоартрітіческой форми ЮРА. За наявності або відсутності ревматоїдного фактора виділяють серонегативний і серопозитивний підтип:

При серопозитивном по ревматоїдного фактора варіанті відзначається ураження суглобів кінцівок. Швидко формуються незворотні зміни суглобових поверхонь кісток. Захворювання характеризується підгострим перебігом і вважається раннім проявом ревматизму дорослих.

Серонегативний підтип по ревматоїдного фактора вражає зазвичай суглоби шийного відділу хребта і скронево-щелепні зчленування. Виникає захворювання досить рано (з 1 року) і характеризується доброякісним перебігом.

При ранньому виникненні обох підтипів поліартриту відбувається виражена, необоротна затримка росту і рання інвалідизація. У суглобах утворюються складні контрактури, які важко піддаються лікуванню.

Варто відзначити, що будь-яка клінічна форма ювенільного ревматоїдного артриту несе собою досить важкі наслідки. Особливо небезпечно рання маніфестація захворювання і часті рецидиви. Також несприятливим вважається відразу розвиток системної форми ЮРА і молодший дитячий вік. Тому важливо, якнайшвидше правильно поставити діагноз і почати лікування.

Детальніше: Причини, симптоми і лікування поліартриту

Діагностичні ознаки

По-перше, необхідно звернути увагу на клінічні прояви:

висипання на тілі, особливо навколо суглобів

незрозумілі скачки температури тіла

При наявності таких симптомів варто також з’ясувати, чи немає в сім’ї родичів, що страждають на ревматоїдний артрит.

По-друге, необхідно зробити рентген уражених суглобів, де можна визначити стадію захворювання (їх чотири) і характер ураження суглобів. На знімку буде видно зміна суглобової поверхні хряща, звуження порожнини, зрощення синовіальних оболонок між собою й інші зміни.

Обов’язково досліджують кров хворого на наявність ревматоїдного фактора і антитіл. Дивляться ШОЕ, рівень лейкоцитів і гемоглобіну. Як правило, для ЮРА характерний високий нейтрофільний лейкоцитоз і анемія. Рівень ШОЕ свідчить про ступінь активності захворювання. Відповідно, чим вище показник ШОЕ, тим більш активний процес. Також в крові з’являється С-реактивний білок, IgG і IgM. Часто загальний аналіз крові може залишатися в межах норми.

ЕКГ і УЗД серця покаже зміни в міокарді. Обов’язково пройти огляд у офтальмолога для виключення очних проявів ЮРА (огляд очного дна, середовищ ока і кута).

Аспекти лікування

Основою лікування ювенільного ревматоїдного артриту є придушення вираженої запальної реакції в суглобах, усунення системних проявів та мінімізація наслідків захворювання.

Важливим аспектом у лікуванні є дотримання правильного режиму рухової активності дитини. Не можна використовувати повну іммобілізацію суглобів, так як це призведе до поглиблення процесу та розвитку стійких контрактур. Необхідно рекомендувати спокійні піші прогулянки, їзду на велосипеді, плавання. Проте варто уникати фізичних перевантажень, бігу, стрибків, падінь. При далеко зайшов патологічному процесі та зміни суглобових поверхонь кісток рекомендується спеціальна лікувальна фізкультура під контролем лікаря або інструктора. Слід також використовувати іммобілізаційними ортези, корсети, милиці.

При загостренні захворювання необхідно уникати впливу сонячного випромінювання, переохолодження, стресів.

Медикаментозну терапію призначають негайно після встановлення діагнозу. Лікування обов’язково проводити в стаціонарі. Використовують в першу чергу препарати групи НПЗЗ, які знімають больові відчуття і запалення. Препарати цієї групи приймають перорально. Доза розраховується залежно від наявної маси тіла дитини.

Практично завжди при ускладненому і злоякісному перебігу ЮРА вдаються до внутрісуглобному введенню глюкокортикостероїдів, які діють швидко і досить ефективно. Однак, до цих препаратів необхідно ставиться з обережністю, враховуючи дитячий вік пацієнтів.

Иммуносупрессивная терапія (метотрексат, сульфосалазін) застосовується для впливу на причину розвитку захворювання — активність патологічного гуморального імунітету. Також є токсичною, тому під час лікування необхідно проводити моніторинг основних показників крові та оцінювати вплив на кістковий мозок.

До хірургічного лікування вдаються при наявності виражених змін у суглобах, що обмежують рухливість і значно погіршують якість життя пацієнтів. Суть операції зводиться до видалення контрактур і протезування.

Дивіться також: Інші методи лікування ревматоїдного артриту

Прогноз захворювання

Прогноз для пацієнтів, які страждають на ювенільний ревматоїдний артрит щодосприятливий, особливо при своєчасному лікуванні та адекватної реабілітації. Легкі форми захворювання можуть пройти без наслідків для опорно-рухового апарату. Важкі ж форми завжди залишають зміни в суглобах і кістках.

Системне протягом ювенільного ревматоїдного артриту має глибоко несприятливий прогноз. При відсутності адекватного лікування може наступити летальний результат. Навіть при успіху в лікуванні наслідки завжди є, і не тільки в суглобах. Такі пацієнти зазвичай стають інвалідами дитинства.

Автор статті: Муравицький Ігор Валерійович, лікар-ревматолог

Источник: http://medzdoroviy.ru/spisok-hvorob/19044-juvenilnij-revmatoidnij-artrit-u-ditej.html

Ювенильный ревматоидный артрит у детей

Что такое ювенильный ревматоидный артрит?

Ювенильный ревматоидный артрит (ЮРА) — это системное заболевание, характеризующееся воспалительным поражением суставов. Диагноз ЮРА ставится при длительно текущих артритах (более 1,5 месяцев) при отсутствии другой выявленной патологии суставов у детей в возрасте до 16 лет. ЮРА довольно редко встречающееся заболевание.

Этиология его в настоящее время достаточно неизучена. Предполагается, что важную роль в возникновении этого заболевания играют генетическая предрасположенность и особенности иммунной системы. Не исключается и воздействие вирусов на иммунитет.

По статистике больше подвержены возникновению заболевания девочки. Отмечено, что чем позже возникло заболевание, тем тяжелее его течение. Развитие и злокачественное течение патологического процесса без адекватного лечения часто приводит к инвалидизации и даже к смертельному исходу.

Международная классификация ювенильного ревматоидного артрита включает несколько аспектов:

По типу поражения бывает системный артрит; олигоартрит (персистирующий и распространенный); полиартрит.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:  В чем отличие артрита от артроза

В зависимости от характера течения ювенильный артрит подразделяется на острый (реактивный) и подострый.

По локализации выделяют суставную и висцерально-суставную формы (наряду с суставами, поражаются внутренние органы).

По течению ювенильный ревматоидный артрит делится на медленно прогрессирующий, умеренно прогрессирующий и быстро прогрессирующий.

Патогенез заболевания

Активация заболевания начинается с инициирования гуморального иммунитета. В синовиальной оболочке пораженного сустава происходит нарушение внутренней микроциркуляции и разрушение клеток. В ответ на это начинают вырабатываться измененные иммуноглобулины G, которые являются чужеродными для организма. Соответственно, в клетках синовии вырабатываются иммунокомпетентные клетки, а именно анти-иммуноглобулины G, которые обеспечивают местный иммунитет. Их ещё называют ревматоидным фактором. Для последних измененный IgG является антигеном. В результате IgG и анти-IgG формирует иммунный комплекс, который, циркулируя в суставной полости, разрушает сосуды и синовиальную оболочку хряща.

Это приводит к выработке большого количества цитокинов макрофагального происхождения и ещё большему разрушению суставной полости. В итоге процесс распространяется на хрящ и кость. Под действие цитокинов активируется неоваскуляризация. Все эти процессы способствуют поддержанию хронического воспаления в суставе. А пропитанная иммунокомпетентными клетками и иммунными комплексами синовиальная оболочка препятствует поступлению питательных веществ и лекарственных препаратов к хрящу.

Анти-IgG с током крови разносится по всему организму. Этим объясняется поражение других внутренних органов и тяжесть данного заболевания.

Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и еще несколько слов, нажмите Ctrl + Enter

Клиническая картина ювенильного ревматоидного артрита

Проявления ювенильного артрита довольно разнообразны, как и его формы. Но общим симптомом для всех является артрит. Сначала появляется скованность и болезненность вокруг сустава, затем припухлость и покраснение, местная гипертермия. Чаще всего в детском возрасте поражаются основные крупные и более мелкие суставы. Характерным для ювенильного ревматоидного артрита считается поражение сочленений шейного отдела позвоночника и нижнечелюстно-височных суставов. Это в дальнейшем приводит к возникновению тяжелых деформаций и нарушению развития, так как ребенок ещё растет.

Острое течение заболевания характерно для дошкольников и учеников начальных классов. Наряду с возникновением артрита, повышается общая температура тела до высоких фебрильных цифр, может возникать аллергическая сыпь на теле. Нередко увеличиваются региональные лимфоузлы, печень и селезенка. При данной форме заболевания поражение суставов обычно двустороннее. Иногда клинические проявления сначала больше выражены только с одной стороны, и можно ошибочно предположить, что процесс односторонний. Острое течение ЮРА злокачественное, быстропрогрессирующее и с неблагоприятным прогнозом.

Подострое течение характеризуется медленным началом и развитием заболевания. Процесс обычно начинается, с одной стороны. Другие суставы вовлекаются значительно позже. Выраженной болезненности может не быть. Выявляется припухлость в области сустава, нарушение его функции. У ребенка появляется утренняя скованность, которая может сохраняться в течение часа. Ребенок малоподвижен, с трудом ходит. Дети до двух лет вообще перестают ходить. Повышение общей температуры тела бывает редко и только до субфебрильных цифр. Лимфатические сосуды слегка увеличены. Печень и селезенка без изменений. Подострое течение ЮРА характеризуется более благоприятным прогнозом и лучше поддается лечению.

Системный ревматоидный артрит

Эта форма заболевания проявляется сочетанием артрита с симптомами поражения внутренних органов. Одним из таких симптомов является повышение температуры, в основном в утренние часы. Часто на высоте гипертермии наблюдается появление сыпи, которая носит папулёзный характер. Исчезает самостоятельно, не зудит. Привычная локализация сыпи — область суставов, лицо, боковые поверхности ягодиц и бедер.

К наиболее опасным проявлениям системной формы ЮРА относится скопление серозной жидкости в полостях и внутренних органах, в том числе в сердечной мышце и в полости легких. У больных появляются признаки сердечной и легочной недостаточности.

Увеличиваются практически все группы лимфоузлов. Они становятся крупными, хорошо пальпируются, не спаяны с кожей и между собой, безболезненны, иногда выступают над поверхностью кожи.

Увеличиваются печень и селезенка из-за общей интоксикации организма.

Олигоартрит

Встречается наиболее часто. Выделяют персистирующий олигоартрит, при котором за весь период болезни поражено не более четырех суставов, и прогрессирующий. При нем количество пораженных суставов увеличивается после шести месяцев течения заболевания.

При олигоартритическом типе ювенильного артрита процесс бывает односторонним. Могут поражаться как крупные, так и мелкие суставы. Манифестировать заболевание может в любом возрасте, начиная с 1 года. Часто сопровождается развитием увеита (воспаления внутренних оболочек глазного яблока). Выделяют олигоартрит с ранним, поздним началом и встречающийся у всех возрастных групп детей. Последствия этой формы ювенильного ревматоидного артрита тяжелые: задержка роста, асимметрия конечностей, в том числе и в длину, катаракта и слепота (последствия увеита), инвалидизация.

Полиартрит

Встречается реже олигоартритической формы ЮРА. По наличию или отсутствию ревматоидного фактора выделяют серонегативный и серопозитивный подтип:

При серопозитивном по ревматоидному фактору варианте отмечается поражение суставов конечностей. Быстро формируются необратимые изменения суставных поверхностей костей. Заболевание характеризуется подострым течением и считается ранним проявлением ревматизма взрослых.

Серонегативный подтип по ревматоидному фактору поражает обычно суставы шейного отдела позвоночника и височно-челюстные сочленения. Возникает заболевание достаточно рано (с 1 года) и характеризуется доброкачественным течением.

При раннем возникновении обоих подтипов полиартрита происходит выраженная, необратимая задержка роста и ранняя инвалидизация. В суставах образуются сложные контрактуры, которые с трудом поддаются лечению.

Стоит отметить, что любая клиническая форма ювенильного ревматоидного артрита несет собой достаточно тяжелые последствия. Особенно опасно ранняя манифестация заболевания и частые рецидивы. Также неблагоприятным считается сразу развитие системной формы ЮРА и младший детский возраст. Поэтому важно, как можно быстрее правильно поставить диагноз и начать лечение.

Диагностические признаки

Во-первых, необходимо обратить внимание на клинические проявления:

высыпания на теле, особенно вокруг суставов

необъяснимые скачки температуры тела

При наличии таких симптомов стоит также выяснить, нет ли в семье родственников, страдающих ревматоидным артритом.

Во-вторых, необходимо сделать рентген пораженных суставов, где можно определить стадию заболевания (их четыре) и характер поражения суставов. На снимке будет видно изменение суставной поверхности хряща, сужение полости, сращение синовиальных оболочек между собой и другие изменения.

Обязательно исследуют кровь больного на наличие ревматоидного фактора и антител. Смотрят СОЭ, уровень лейкоцитов и гемоглобина. Как правило, для ЮРА характерен высокий нейтрофильный лейкоцитоз и анемия. Уровень СОЭ свидетельствует о степени активности заболевания. Соответственно, чем выше показатель СОЭ, тем более активен процесс. Также в крови появляется С-реактивный белок, IgG и IgM. Часто общий анализ крови может оставаться в пределах нормы.

ЭКГ и УЗИ сердца покажет изменения в миокарде. Обязательно пройти осмотр у офтальмолога для исключения глазных проявлений ЮРА (осмотр глазного дна, сред глаза и угла).

Аспекты лечения

Основой лечения ювенильного ревматоидного артрита является подавление выраженной воспалительной реакции в суставах, устранение системных проявлений и минимизация последствий заболевания.

Важным аспектом в лечении является соблюдение правильного режима двигательной активности ребенка. Нельзя использовать полную иммобилизацию суставов, так как это приведет к усугублению процесса и развитию стойких контрактур. Необходимо рекомендовать спокойные пешие прогулки, езду на велосипеде, плавание. Однако стоит избегать физических перегрузок, бега, прыжков, падений. При далеко зашедшем патологическом процессе и изменениях суставных поверхностей костей рекомендуется специальная лечебная физкультура под контролем врача или инструктора. Следует также использовать иммобилизационные ортезы, корсеты, костыли.

При обострении заболевания необходимо избегать воздействия солнечного излучения, переохлаждения, стрессов.

Медикаментозную терапию назначают незамедлительно после установления диагноза. Лечение обязательно проводить в стационаре. Используют в первую очередь препараты группы НПВС, которые снимают болевые ощущения и воспаление. Препараты этой группы принимают перорально. Доза рассчитывается в зависимости от имеющейся массы тела ребенка.

Практически всегда при осложненном и злокачественном течении ЮРА прибегают к внутрисуставному введению глюкокортикостероидов, которые действуют быстро и достаточно эффективно. Однако, к этим препаратам необходимо относится с осторожностью, учитывая детский возраст пациентов.

Иммуносупрессивная терапия (метотрексат, сульфосалазин) применяется для воздействия на причину развития заболевания — активность патологического гуморального иммунитета. Также является токсичной, поэтому во время лечения необходимо проводить мониторинг основных показателей крови и оценивать воздействие на костный мозг.

К хирургическому лечению прибегают при наличии выраженных изменений в суставах, ограничивающих подвижность и значительно ухудшающих качество жизни пациентов. Суть операции сводится к удалению контрактур и протезированию.

Прогноз заболевания

Прогноз для пациентов, страдающих ювенильным ревматоидным артритом относительно благоприятный, особенно при своевременно начатом лечении и адекватной реабилитации. Легкие формы заболевания могут пройти без последствий для опорно-двигательного аппарата. Тяжелые же формы всегда оставляют изменения в суставах и костях.

Системное течение ювенильного ревматоидного артрита имеет глубоко неблагоприятный прогноз. При отсутствии адекватного лечения может наступить летальный исход. Даже при успехе в лечении последствия всегда имеются, и не только в суставах. Такие пациенты обычно становятся инвалидами детства.

Автор статьи: Муравицкий Игорь Валерьевич, врач-ревматолог

Ревматоидный артрит – это одна из разновидностей артрита хронического характера, который отличается тем, что затрагивает суставы с обеих сторон тела, что и является его отличительной чертой. Эта та болезнь, оставить которую без внимания практически невозможно. Ведь помимо поражения суставов она в конечном итоге обязательно.

Почему в названии фигурирует слово «базисная»? Главным образом, не потому что это главный способ лечения, а потому что препараты из этой группы воздействуют на саму суть ревматоидного артрита, то есть на его «базис». Они не вызывают облегчения самочувствия через несколько дней.

Но коварство этого заболевания заключается в том, что может наблюдаться тотальное поражение определенных внутренних органов. Речь идёт о легких, сердце, глазах, крови, также могут быть затронуты кожные покровы. Но чаще всего этот недуг поражает именно суставы в области рук.

Хотя современная медицина в последние десятилетия сделала огромный рывок в своем развитии, но все же остаются заболевания, которые вылечить даже медикам не под силу. Ревматоидный артрит относится именно к таким болезням, поэтому если человек страдает от подобного недуга, стоит обратить внимание на народные средства.

Ревматоидный артрит относится к редким и тяжелым заболеваниям аутоиммунной природы, происхождение которых вызывает много вопросов. Суть РА (ревматоидного артрита) в системном поражении соединительных тканей человека на уровне клеточных оболочек. В первую очередь недуг проявляется проблемами с работой мелких суставов.

Ослабленный иммунитет требует достаточного количества витаминов для нормализации своего состояния. Обычный режим питания и периоды диеты должны быть наполнены блюдами, содержащими ниациды, аскорбиновую кислоту и биофлавоноиды. Витамин С стабилизирует гормональный фон, укрепляет стенки сосудов, повышает антигиалуронидазную активность.

При копировании материалов, активная ссылка на сайт www.ayzdorov.ru обязательна! © AyZdorov.ru 2009-2017

Информация на сайте предназначена для ознакомления и не призывает к самостоятельному лечению, консультация врача обязательна!

Источник: http://www.ayzdorov.ru/lechenie_revmatodnii_artrit_deti.php

Ссылка на основную публикацию